Тривалий час у правовій науці підставою адміністративної відпові¬дальності вважалася протиправна винна дія або бездіяльність, що пору¬шує встановлене адміністративно-правовою нормою правило, але за сво¬їм характером і наслідками не тягне за собою кримінального покарання. Отже, вихідним моментом була теза про те, що порушення правил пове¬дінки, встановлених будь-якою адміністративно-правовою нормою, тягне за собою адміністративну відповідальність. Проте дослідження адміністративної відповідальності свідчать, що вона настає при порушенні не всіх, а тільки певної групи адміністратив¬но-правових норм. Це пояснюється специфікою адміністративного права, яке, як відомо, регулює суспільні відносини, що виникають у сфері вико¬навчо-розпорядчої діяльності держави. Внаслідок багатоманітності сус¬пільних відносин, які виникають у цій галузі, всі норми адміністративно¬го права утворюють кілька груп. Це такі, що: — закріплюють порядок утворення і правове становище суб’єктів; — визначають форми і методи управлінської діяльності; — встановлюють порядок проходження державної служби, права та обов’язки державних службовців; — визначають способи і порядок забезпечення законності в держав¬ному управлінні; — регулюють управління окремими галузями (соціально-культур¬ною, адміністративно-політичною тощо), державними функціями і тери¬торіями; — встановлюють права та обов’язки різних категорій фізичних осіб у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності держави. Як правило, адміністративна відповідальні